11 квітня 2018 року у державному навчальному закладі “Бердичівське вище професійне училище” відбувся звіт художньої самодіяльності. Керівники гуртків “Театральна вітальня” К.В.Латюк та “Пісенний водограй” С.А.Лапін продемонстрували творчі здібності учнівської молоді у різних видах мистецтва, і популяризували аматорське мистецтво. Участь у таких заходах сприяє вихованню у молоді загальнолюдської культури, залучає їх до джерел народної творчості. Цьогорічний звіт художньої самодіяльності особливий тим, що проходив під гаслом “Кохання безкрає помчить наші душі увись …” (В. Сосюра).
Гості та учасники музично-літературно-філософського заходу поринули у світ літературного мистецтва А. де Мюссе, Франческо Петрарка – найвидатнішого майстер сонета Італії XVI століття, Вільяма Шекспіра – великого поета доби Відродження, Фрідріха Шіллера – видатного німецького поета Просвітництва, Джорджа Байрона, Генріха Гейне, Віктора Гюго, Олександра Пушкіна, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри… Кохання… Вічне почуття… У всіх народів і у всі часи. І хоча б якою мовою про нього говорили, всім і повсюди воно буде зрозуміле, тому що торкається найтонших струн людської душі.
Душа кожного щемливо бриніла від мудрих слів про кохання, сердечних та ніжних пісень… Ми мали прекрасну нагоду послухати ніжні пісні, сонети, поеми, звернутися до спогадів і мрій про світле почуття, яке не обминуло ні фараонів, ні царів, ні поетів. У такі хвилини хочеться любити, вірити, сподіватися, прощати.
День за днем пролітають роки, їх не зупинити. Здається, що зовсім недавно ці чоловіки були юними, а вже коси сріблить сивина. Та літній день, коли вони зустрілись через 40 років, подарував їм чимало радості і душевного тепла. Десять випускників, які прибули на зустріч, знову відчули себе молодими. Згадали викладачів і друзів.
Ніби машиною часу стала для всіх нас «Зустріч крізь роки».
Хтось із мудреців сказав: «Якщо в календарі немає святкової дати, потрібно придумати свято і відзначити його».
18 травня не відзначено в календарі, але в нас, колишніх і теперішніх працівників професійного училища, ювілейна зустріч з випускниками.
40 років минулого і майбутнього, спогадів і сподівань.
Гортаю пам’ять, згадую минуле…
Скільки приємних спогадів навіюють ці слова. Позаду вже сорок років, як вони закінчили рідний навчальний заклад у 1978 році, здобувши бажану спеціальність «Тракторист с/г виробництва; слюсар з ремонту с/г техніки”.
По-різному склалося життя кожного, але з особливою приємністю всі вони згадують цікаві та неповторні роки навчання, які їх зблизили, об’єднали у дружній колектив.
Найбільше випускники чекали зустрічі зі своїми рідними майстром виробничого навчання Галонзою Анатолієм Олександровичем і класним керівником Ружанцевою Галиною Степанівною. Пізнають чи не пізнають? Але і ті ж хвилювались. Згадають чи не згадають?
І ось вони вже в своєму колишньому кабінеті. Всі посідали за парти так, як колись сиділи під час навчання.
І пішли спогади. Спогади про веселе, безтурботне життя в училищі, цікаві історії, закінчення дитинства, яке саме в училищі поступово перейшло в юність.
А уроки… Це були не тільки уроки знань, а й уроки життя. Згадували викладачів і одногрупників, які відійшли у вічність, але не з їхньої пам’яті.
А потім зробили екскурсію в музей історії училища. Колишні учні були вражені побаченим і залишили свої побажання та слова подяки педагогічному колективу за збережену пам’ять у книзі відгуків.
Ця зустріч ввібрала в себе все краще і гідна пошанування. Було приємно чути , що ми – викладачі училища, зробили золотий засів у серцях своїх учнів: засів любові до праці, доброти, любові, тепла, терпіння, щоб вони могли мріяти та досягати мети. А що з цього вийшло?
А вийшла краса, що облагороджує цей світ, може певною мірою і звеличує його.
Випускники мають чудові родини, дітей, онуків, престижну роботу, стали майстрами своєї справи.
Благополуччя їхнім родинам, здоров’я, щастя! Бажаю нашим випускникам, щоб вічно вам сяяла зірка удачі, мрії здійснювалися, серце не зачерствіло, і над головою було мирне небо. Дорогі ви наші, щоб ще довго вас не торкнулася оксамитова пора та сріблом не припорошила думки.
Шановні випускники! Зичимо вам успіхів, невичерпного життєвого оптимізму та здійснення всіх задумів. І пам’ятайте – ви завжди бажані гості у стінах рідного училища. До нових зустрічей!
Що ще додати?
Читайте вірші про любов.
Хоч, кажуть, все придумали поети, –
І почуття, в яких нуртує кров,
І ніжність, і вірності тенета.
Не вірте! Є любов така в житті,
Що може навіть душу спопелити!
Знайдіть для себе ці слова святі,
Що змусять вас і плакати й радіти.
Знайдіть найкращі на землі слова –
І подаруйте їх своїм коханим.
Читайте вірші – в них любов жива!
Тож хай вона у вас в душі не в’яне.
Для перегляду фотозвіту перейдіть за посиланням: https://youtu.be/tQYdkTCok7g